Спас у розповідях мого діда

1771 серпень місяць (на Спаса).
Ось уже довгих сім днів і ночей, на таємному острові Гард, що на річці Південний Буг, шуміло і сперечалося Мале коло козаків — характерників. Старійшини тринадцяти козацьких родів, які володіють давньослов’янською системою знань «Спас Великий», до хрипоти сперечалися, як жити
далі. Усі розуміли, що «Катька» розжене запорізьке козацтво, а Січ знищить. Нема чого їй оплот вільності і свободи в імперії. Але не це було головним для присутніх. Головне – що буде з тими знаннями, якими володіли роди. Не звичайні знання, у яких укладена мудрість всього слов’янського роду. Від діда-прадіда, до дітей-онуків передавалася Наука «СПАС». У тяжку годину битв і походів Спас завжди рятував. Передбачаючи гоніння козацтва та закріпачення України, старійшини скликали Мале коло. Всі розуміли, що якщо Наука потрапить до рук жадібних і зарозумілих бояр та їхніх хліборобів, то багато горя трапиться в Україні. Невиправних бід можуть натворити ці знання, потрап вони не в ті руки. Ще свіжо у пам’яті відступництво старшини Донського козацтва. Використовуючи НАУКУ заради грошей та привілеїв, вони проводили каральні експедиції проти свого народу, виконуючи волю двору та сенату. Багато народу тоді полегло. Як не було гірко, але довелося запорізьким козакам-характерам посилати на Дон спеціально навчені загони «Соколят», щоб покарати смертю відступників та «відібрати» знання бойового Спаса. Залишилися лише — цілительство, релігійні напрями та різновиди рукопашного бою. Найзатятіші противники «москалів» вимагали знищити всі знання; «Хай все згине, але не дістанеться москалям! ” Хапалися за шаблі, кричали, доводячи один одному свою правоту і нарешті вирішили; «Кожен рід досконало володіє одним із видів СПАСУ ВЕЛИКОГО і тому кожному роду зберігати свої знання передаючи їх усередині роду. А коли Україна стане вільною, незалежною спільними зусиллями відродити НАУКУ. Деякі роди знищили свої знання та дали клятву ніколи і нікому не відкривати Спас. Їх не дорікали — час був невиразний і кожен вирішує сам, як бути. Щоправда, СПАС покарав ці роди – вони вимерли за відмову зберігати та передавати НАУКУ. Минуло понад 200 років. Виконуючи наказ предків, хранитель знань про Спас, роду козаків — характерників Скульських та Топор, стали передавати НАУКУ. У 1999 р. було створено Миколаївську обласну громадську, правозахисну організацію «Спас Причорномор’я», де проходить навчання Спасу, слов’янським бойовим мистецтвам та історичному фехтуванню.